Виховання особистості школяра
Зміст, організація, форми та методи виховної роботи в школі підпорядковуються реальному визнанню особистості учня як головної мети виховної діяльності та спрямовані передусім на формування громадянської зрілості – системи дійового ставлення особистості до Батьківщини, суспільства, держави, природи.
Виховний процес у навчальному закладі спрямований на формування громадянина України як активної, творчої особистості, з вихованням у нього національної свідомості, високої духовності, інтелігентності, розвинутого почуття прекрасного, забезпечення належної ролі сім′ї у вихованні дітей.
Основні завдання та напрями виховної роботи:
Ø створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості;
Ø виховання громадянина України, здатного вільно орієнтуватися в сучасному суспільно-політичному просторі;
Ø прищеплення високої правової культури, поваги до законів держави, формування правової свідомості;
Ø виховання демократичної культури, вміння відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших;
Ø формування активної життєвої та громадської позиції;
Ø розвиток нахилів, інтересів, здібностей дитини, формування її загального культурного рівня, життєвих компетенцій;
Ø розвиток навчально-пізнавальних потреб і здібностей учнів, допомога їм у науковій організації своєї навчальної діяльності;
Ø прилучення школярів до скарбів української народної творчості, виховання поваги до національних традицій;
Ø сприяння виробленню в учнів на основі загальнолюдських цінностей норм етики, моральної самооцінки, формуванню їхніх моральних переконань;
Ø формування вмінь та навичок використовувати досягнення мистецтва для пізнання природи, життя людей, себе як особистості;
Ø забезпечення процесу самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості;
Ø орієнтація учнів на аналіз своїх дій, планування своєї роботи, навчання прийомам самоконтролю;
Ø формування готовності до трудової діяльності;
Ø формування високої екологічної свідомості, прищеплення потреби у збереженні й примножуванні навколишньої краси природи;
Ø формування потреби у здоровому способі життя;
Ø озброєння батьків психолого-педагогічними знаннями, необхідними для виховання дітей.
Шляхи реалізації основних завдань виховної роботи:
Ø створення системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави;
Ø сприяння підвищенню ефективності виховної діяльності педагогів, їх фахової майстерності у сфері виховання;
Ø орієнтація на сучасний психолого-педагогічний досвід у сфері виховання;
Ø озброєння класних керівників технологіями, які максимально сприяли б формуванню соціально активної особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення;
Ø забезпечення цілісності і наступності виховного процесу;
Ø створення виховного середовища і забезпечення системного підходу до організації навчально-виховного процесу, організацію оптимальної мережі гуртків, клубів за інтересами на базі школи;
Ø перетворення виховного процесу школи на соціальний простір самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення школяра: організація зустрічей з представниками творчих спілок та організацій, правоохоронних органів, медичними працівниками, представниками засобів масової інформації;
Ø створення умов для набуття школярами індивідуального досвіду, життєтворчості;
Ø створення та підтримання шкільних традицій як важливого засобу ведення виховної роботи;
Ø сприяння розвитку системи учнівського самоврядування;
Ø дієвість психологічної служби;
Ø посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії зі школою;
Ø співпраця з церквою, громадськими організаціями, соціальними службами тощо.
Технології, що сприяють вирішенню основних виховних завдань :
Ø діагностичний мінімум (вивчення рівнів адаптованості, навчальної мотивації, діагностика процесів пізнавальної сфери, вивчення інтелектуальних здібностей);
Ø виховання у грі;
Ø години спілкування;
Ø нестандартні форми проведення виховних заходів («круглий стіл», брейн-ринг, усний журнал, зустрічі з цікавими людьми, лікарями, представниками правоохоронних органів, творчий калейдоскоп, захист проектів, свята, тематичні дискотеки);
Ø спільні творчі справи та акції;
Ø учнівське самоврядування;
Ø видавнича діяльність (шкільна газета, випуск тематичних стіннівок, плакатів);
Ø екскурсійна діяльність;
Ø психологічний супровід (діагностика, анкетування, тренінги, практикуми, консультації, впровадження програм «Рівний-рівному», «Бачу», «Корисні звички», «Школа проти СНІДу»);
Ø батьківський всеобуч (батьківські збори, години батьківського спілкування, сімейно-родинні свята).
Принципи організації виховної роботи :
· принцип національної спрямованості
· принцип науковості
· принцип демократизації
· принцип психологізації навчально-виховного процесу
· принцип цілісності та наступності
· принцип гармонізації сімейно-шкільного виховання
Важливе місце у виховному процесі належить класному керівникові, який покликаний сприяти створенню оптимальних умов для розвитку особистості школяра.
У закладі склалися такі напрями роботи з батьками:
Ø індивідуальні бесіди;
Ø анкетування батьків і учнів;
Ø вивчення матеріального і соціального статусу сімей;
Ø відвідування сімей за місцем проживання;
Ø класні батьківські збори;
Ø дні відкритих дверей;
Ø засідання батьківського комітету;
Ø педагогічний лекторій;
Ø тиждень родинного виховання;
Ø організація роботи психологічної консультативної служби;
Ø звіт дирекції школи перед громадськістю;
Ø зв’язок батьків з учителями-предметниками.
Система виховної роботи, що базується на наведених вище засадах, на ідеях гуманізації, оновлення, демократичності забезпечить успішну реалізацію ряду основних аспектів навчально-виховного процесу:
Ø реалістичність цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на його здібностях та обдаруваннях;
Ø заміну авторитарності впливу вчителя безпосереднім співробітництвом з учнем, яке базується на національній самовизначеності особистості;
Ø інтеграцією окремих позитивних якостей в єдине ціле, спрямування усієї роботи на учня, а не на програму виховання;
Ø вияв особистісного інтересу в учня, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Прагнемо, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміли брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів.
Елементи дорослого громадянського життя моделюються в школи через учнівське самоврядування. У такий спосіб школярі не тільки організовують свою життєдіяльність у навчальному закладі, але й розвиваються як особистості.
Учнівський «парламент» – виконавчий орган, що створений для формування учнівського самоврядування, працює упродовж всього навчального року. Його засідання відбуваються згідно з планом роботи школи. До складу парламенту входять: голова - президент школи , міністри, міністерства, депутати класних колективів 5-11кл., 6 міністерств ( освіти і науки, культури і мистецтва, дисципліни і порядку, спорту, туризму і здоров’я, господарська частина), інформаційний центр.
Депутати (старости класів) – основа учнівського самоврядування. Він відповідає за організацію внутрішнього життя класних учнівських колективів: вечорів відпочинку, екскурсій; підготовку до заходів та свят; виконує ряд адміністративних функцій.
Кожен учень має право обирати і бути обраним до парламенту.
Голова – президент «ВІЧЕ» обирається на загальношкільній конференції, після обговорення передвиборчих програм усіх кандидатів. Через депутатів та міністрів до класних колективів передається інформація про рішення учнівського парламенту і намічаються конкретні заходи щодо їх виконання. Депутати класів є відповідальними за підготовку і виконання класними колективами рішень парламенту. Робота учнівської ради висвітлюється в інформаційному виданні «ВІЧЕ інформує».
Шкільне самоврядування – ініціатор багатьох традиційних заходів: Дня самоврядування, Дня здоров’я, Осінні ярмарки, Новорічного балу, святкування Дня Валентина, різноманітних акцій, у тому числі благодійних.
Діяльність органів учнівського самоврядування у школі сприяє згуртуванню учнівського колективу, розвитку соціальної компетентності та є ефективним засобом формування особистісної позиції школярів у всіх видах суспільно корисної діяльності.
Така модель учнівського самоуправління сприяє майбутній активній участі випускників в партійно-політичному житті країни, їх участі в партійних та громадських організаціях національно-патріотичного спрямування і забезпечує:
Ø становлення іміджу навчального закладу;
Ø створення сприятливого мікроклімату для навчальної, наукової, творчої діяльності школярів;
Ø сприяння професійній орієнтації випускників;
Ø захист інтересів школярів;
Ø виконання школярами Статуту школи та Правил внутрішнього розпорядку;
Ø участь у роботі молодіжних організацій, товариств та клубів за інтересами;
Ø проведення на базі школи інтелектуальних, наукових та творчих змагань і заходів;
Ø організацію співробітництва з учнівською молоддю району, інших регіонів України, навчальними закладами в межах області.
Ø Однією із найважливіших ланок роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора є робота з міністерствами учнівського парламенту - «ВІЧЕ», робота яких направлена на досягнення високої якості освіти та виховання.
Основні принципи, на яких ґрунтується робота в міністерствах, це добровільність членства, самоврядування, колективний пошук і реалізація рішень, що приймаються, індивідуалізація форм і методів.
Завдання парламенту – сформувати організаторські та комунікативні навички, встановити послідовність інтересів між учнями різного віку; об’єднати серйозні знання з невимушеним спілкуванням, грою, спортом, сприяти розвитку здібностей та формувати здорову особистість.
Успіхи в навчанні та вихованні багато в чому визначаються наявністю мотиву досягнень – прагнення добитися позитивних результатів і поліпшити колишні. Прагнення до високих досягнень в навчанні в шкільному віці може послужити хорошою основою для формування спрямованості особистості на досягнення в подальшому житті людини. Робота з міністерствами та адміністрацією школи будується таким чином, щоби кожна дитина відчувала себе відповідальною як за свої успіхи, так й за свої невдачі; характерною рисою такого процесу є надання органам самоврядування самостійно приймати рішення.
На засідання парламенту виносяться наступні питання:
Ø обговорення підсумків семестру, року;
Ø заслуховування учнів, які порушують розділи Статуту школи, Правила внутрішнього розпорядку на засіданні комісії дисципліни і порядку;
Ø обговорення підсумків олімпіад школи, інтелектуальних, спортивних та естетичних конкурсів на засіданнях міністерств освіти і науки та культури і мистецтва;
Ø планування і проведення різного роду заходів;
Ø індивідуальні зустрічі і бесіди з учнями, які мають систематичні заборгованості з окремих предметів або пропуски без поважної причини навчальних занять;
Ø відвідування школярами факультативів, спецкурсів, гуртків та спортивних секцій.
Методи, що використовуються заступником директора з виховної роботи, педагогами-організаторами в роботі з парламентом, найрізноманітніші: індивідуальні бесіди з учнями з питань якості освіти, тестування, анкетування, опитування.
Форми роботи:
Ø «круглі столи», за якими зустрічаються і на яких обговорюють різного роду проблеми учні, класні керівники, члени адміністрації, батьки;
Ø конкурс «Клас року»;
Ø учнівська конференція;
Ø Дні учнівського самоврядування;
Ø спільна робота з інформаційним центром.
Громадсько-адміністративні учнівські внутрішкільні організації
Організація життєдіяльності учнів клубними формами роботи з урахуванням їхніх потреб та інтересів спрямована виховувати в учнів особисті тверді переконання, естетичний смак, національну самосвідомість, що в наш час вимагає великої уваги.
Реалізуючи Концепцію в напрямку художньо-естетичного розвитку учнів на базі комісії культури та мистецтва діє Літературна студія «Поетичний етюд», призначення якої розвивати естетичні смаки підлітків, вчити розумінню прекрасного. Робота членів студії – це випуски шкільної газети та творчі відеопрезентації (педагог-радник Александрук М. Р., Данилейчук С. В.).
Актуальною проблемою в теперішній час є формування здорового способу життя. В школі розроблені і діють система спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи, програма «За здоровий спосіб життя», яка сприяє підвищенню культури здоров'я школярів.
Як результат такої роботи: перші місця в міських та обласних змаганнях з волейболу, баскетболу, слалом,туризм, легкої атлетики, футболу, високий рівень культури здоров'я серед учнів школи.
Наукове товариство – творче об’єднання школярів, що залучає учнівську молодь до систематичної науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької діяльності і є осередком обласного відділення Малої академії наук України.
«Дискоклуб» ‑ об’єднання, яке займається озвученням вечорів відпочинку, сприяє адміністрації в підготовці урочистих заходів та свят.
Коментарi